підстави зміни обвинувачення відмова від обвинувачення.
Часткову відмову від обвинувачення слід розмежувати зі зміною обвинувачення. Під зміною обвинувачення слід розуміти внесення до нього прокурором тих чи інших поправок, які впливають на сутність, обсяг чи характер обвинувачення у справі. Наприклад, вилучення епізодів із багатоепізодного злочину; вилучення кваліфікуючих ознак; зменшення обсягу обвинувачення у розмірах і наслідках та багато інших можливих змін. Якщо зміни формулювання та юридичної кваліфікації обвинувачення з підсудного не знімають, то зміна фактичних підстав і правової сутності істотно впливають на позицію прокурора. Даючи їм об'єктивну оцінку, прокурор вирішує заявити про відмову від підтримання обвинувачення. Погодження зміни обвинувачення, висунення нового обвинувачення, відмови від підтримання державного обвинувачення та початку провадження щодо юридичної особи під час судового розгляду. Кримінальний процесуальний кодекс України (КПКУ). перевірено сьогодні. {Назва статті 341 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013}. 1. Якщо в результаті судового розгляду прокурор, крім випадку, коли ним є Генеральний прокурор, дійде переконання, що необхідно відмовитися від підтримання державного обвинувачення, змінити його, висунути додаткове обвинувачення або розпочати провадження щодо юридичної особи, він повинен погодити відповідні процесуальні документи з прокурором вищого рівня. При відмові прокурора від обвинувачення за цими підставами суд зобов'язаний припинити кримінальну справу або кримінальне переслідування повністю або у відповідній частині. Якщо в судовому засіданні виявляються інші підстави припинення кримінальної справи або кримінального переслідування, а саме: - Наявність у відношенні підозрюваного або обвинуваченого вступило в законну силу вироку за тим же обвинуваченням або ухвали суду чи постанови судді про припинення кримінальної справи за тим же обвинуваченням (п. 4 ч. 1 ст. 27 КПК) Зміна та доповнення обвинувачення. Відмова від підтримання державного обвинувачення. ⇐ ПредыдущаяСтр 55 из 76Следующая ⇒. З мстою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 КПК складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обгрунтування прийнятого рішення. Відмова від державного обвинувачення, за наявності для цього достатніх і законних підстав, не тільки право, а й обов'язок прокурора. Відмова прокурора від державного обвинувачення - це заява прокурора, звернена у вигляді постанови до суду, в якій він повністю або частково заперечує обґрунтованість обвинувачення і мотивує неможливість його підтримання щодо підсудного, фактично припиняючи, в цілому чи в якійсь частині, продовження обвинувальної діяльності проти даної особи. У зв'язку з цим відмову від обвинувачення не слід ототожнювати із зміною обвинувачення, під якою можна розуміти, наприклад: - зміну кваліфікації' злочинного діяння. - пом'якшення окремих формулювань. Якщо наявні обґрунтовані підстави, прокурор може змінювати обвинувачення і декілька разів. Обмежень щодо зміни обвинувачення в бік пом’якшення становища підсудного закон не містить, аж до повної відмови від нього. Найбільш розповсюдженими причинами зміни обвинувачення в окремих категоріях кримінальних справ у судово-прокурорській практиці є: •недоведеність у суді фактів незаконного збуту наркотиків, інкримінованих органами досудового слідства у справах про злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів ЗМІНА ОБВИНУВАЧЕННЯ. ВІДМОВА ВІД ОБВИНУВАЧЕННЯ: Якщо прокурор в ході попереднього слухання прийде до висновку про необхідність змінити обвинувачення в бік пом'якшення, то відповідно до ч. 8 ст. 246 КПК РФ він може змінити його шляхом: а) виключення з юридичної кваліфікації діяння ознак Ключові слова: відмова від обвинувачення, підстави відмови, мотиви відмови. Актуальність теми. Здійснюючи консти-туційну функцію та підтримуючи державне об-винувачення в суді, органи прокуратури повинні дотримуватись норм чинного законодавства. Принципова можливість зміни прокурором свого початкового переконання у винності обви-нуваченого вимагає проаналізувати підстави, які вплинули на його позицію, як державного обви-. нувача. Підстав у кожному випадку в тому числі і при відмові прокурора від обвинувачення може бути певна кількість і за змістом досить різна. Назвіть підстави відмови прокурора від обвинувачення. Який порядок відмови прокурора від обвинувачення. Які особливості виконання обвинувальної функції прокурорами на стадії провадження щодо перевірки вироків, постанов і ухвал суду? 2. Як повинна оформлятися відмова прокурора від обвинувачення?
3. Чи правильні дії суду?и вправі, і чи доцільно державному обвинувачу звертати увагу на судову помилку і на її виправлення, коли така має місце за даної ситуації? Погодження зміни обвинувачення, висунення нового обвинувачення та відмови від підтримання державного обвинувачення. Відмова прокурора від обвинувачення не звільняє суд від обов’язку розглядати справу далі й на загальних підставах вирішувати питання про винність підсудного (п. 4 ст. 264 КПК). Тому, щоб переконати суд в обґрунтованості і правильності своєї відмови, прокурор має довести, чому підсудний повинен бути виправданий. Побудова промови, головним чином, повинна бути спрямована на обґрунтування мотивів відмови від обвинувачення. • фактичні обставини й юридичні підстави відмови від державного обвинувачення; • причини необґрунтованого притягнення особи як обвинуваченого до кримінальної відповідальності, пропозиції щодо їх усунення; • пропозиції з поновлення порушених прав підсудного Відмова від підтримання державного обвинувачення. Право Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Підставою відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення є його переконання, що пред'явлене особі обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, не підтверджується. У такому випадку відмова від підтримання державного обвинувачення є не правом, а обов'язком прокурора. До переконання про неможливість подальшого підтримання державного обвинувачення прокурор може дійти, як правило в завершальній стадії з'ясування обставин провадження та перевірки їх доказами. Підтримання державного обвинувачення в суді. може вступити в справу у будь-якій стадії процесу і зобов’язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили” (ст. 35 Закону). Отже, прокурор зобов’язаний реагувати на незаконний вирок (постанову) суду незалежно від того, чи відповідає це інтересам обвинуваченого чи їм суперечить. цим, прокурор може відмовитись від підтримання державного обвинувачення, коли в результаті судового розгляду дійде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред’явленого підсудному обвинувачення (ч. З ст. 264 КПК). § 3. Пред'явлення обвинувачення. Допит обвинувачено-го: Постанова про притягнення як обвинуваченого повинна бути пред'явлена в порядку, що передбачений статтями 133 і 140 КПК. Для пред'явлення обвинуваченому постанови він викликається до слідчого по телефону, телефонограмою, телеграмою або повісткою, яка - Часткову відмову від обвинувачення слід розмежувати від зміни обвинувачення. Під зміною обвинувачення розуміють внесення до нього прокурором тих чи інших поправок, які впливають на сутність, обсяг чи характер обвинувачення у справі. Наприклад, виключення окремих епізодів з багатоепізодного злочину; виключення певних кваліфікуючих ознак; зменшення обсягу обвинувачення стосовно його розмірів і наслідках тощо. Характерно, що часткова відмова прокурора від державного обвинувачення, так само як і повна, якщо потерпілий погоджується з прокурором, згідно зі ст. 282 КПК є обов’язковою для суду. Відмова прокурора від обвинувачення не звільняє суд від обов'язку розглядати справу далі й на загальних підставах вирішувати питання про винність підсудного (п. 4 ст. 264 КПК). Тому, щоб переконати суд в обґрунтованості і правильності своєї відмови, прокурор має довести, чому підсудний повинен бути виправданий. Побудова промови, головним чином, повинна бути спрямована на обґрунтування мотивів відмови від обвинувачення. фактичні обставини й юридичні підстави від державного обвинувачення; причини необґрунтованого притягнення особи як обвинуваченого до кримінальної відповідальності, пропозиції щодо їх усунення; пропозиції з поновлення порушених прав підсудного Відмова прокурора від обвинувачення не звільняє суд від обов'язку розглядати справу далі й на загальних підставах вирішувати питання про винність підсудного (п. 4 ст. 264 КПК). Тому, щоб переконати суд в обґрунтованості і правильності своєї відмови, прокурор має довести, чому підсудний повинен бути виправданий. Побудова промови, головним чином, повинна бути спрямована на обґрунтування мотивів відмови від обвинувачення. фактичні обставини й юридичні підстави від державного обвинувачення; причини необґрунтованого притягнення особи як обвинуваченого до кримінальної відповідальності, пропозиції щодо їх усунення; пропозиції з поновлення порушених прав підсудного Відмова від підтримання державного обвинувачення. 1. Якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред'явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання вимог статті 341 цього Кодексу повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження. 2. У разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді головуючий роз'яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення в суді. 3. Якщо потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді, головуючий надає йому час, необхідний для підготовки до судового розгляду. Унаслідок зміни функцій настають зміни і в структурі прокуратури, у її завданнях, в організації діяльності. Функція підтримання державного обвинувачення в суді спрямована проти конкретної особи, а її суть полягає в сукупності дій прокурора з відстоювання перед судом обвинувального акту про передбачене законом кримінальне правопорушення, що вчинила особа, яка опинилась у списку обвинувачених. Розділ 2 «Поняття, види та підстави відмови прокурора від обвинувачення в суді першої інстанції» складається з трьох підрозділів, які присвячені теоретичним і практичним питанням, пов’язаним з відмовою прокурора від обвинувачення. У підрозділі 2.1. Тому відмова прокурора від обвинувачення має бути перешкодою для подальшого розгляду справи, адже припинення функціонування такого елемента кримінально-процесуальної системи, як державний обвинувач має бути підставою (за умови дотримання спеціальних кримінально-процесуальних процедур) і до припинення функціонування системи, тобто переривання розвитку судового розгляду кримінальної справи. Однією з суттєвих проблем є відсутність дефініції процесуального статусу прокурора після відмови від державного обвинувачення, питання зводиться до того, чи залишається прокурор державним обвинувачем у даному Розділ 1 ДЕРЖАВНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ ЯК КОНСТИТУЦІЙНА ФУНКЦІЯ ПРОКУРАТУРИ. § 1. Сутність i значення державного обвинувачення. § 2. Призначення державного обвинувача для участі в судовому процесі. § 3. Підготовка прокурора до участі в судовому процесі. відмовився від підтримання державного обвинувачення. Проку-рор, керуючись вимогами закону i своїм внутрiшнiм переконан-ням, підтримує перед судом державне обвинувачення». Закріпивши у судочинстві України принцип змагальності, автори змін, внесених до КПК в липні 2001 р., всупереч тради-ціям вітчизняного судочинства, відмову прокурора від обвину-вачення (ст. 264 КПК) зробили обов’язковою для суду. Підстави для зміни обвинувачення необхідно відрізняти від підстав для часткової відмови прокурора від обвинувачення та від підстав для вирішення питання про нове обвинувачення щодо підсудного. Зміна обвинувачення може мати місце, коли прокурор виключає з обвинувачення певні кваліфікуючі ознаки діяння, або, навпаки, включає кваліфікуючі ознаки, виключає з обвинувачення окремі епізоди злочинної діяльності, які мають загальну кваліфікацію з іншими епізодами. Аналізуючи підстави, які спричиняють відмову прокурора від обвинувачення, ми констатуємо, що процесуальний закон допускає різні випадки, коли прокурор може відмовитися від обвинувачення, а в ряді випадків така відмова є обов’язковою. Зокрема тоді, коли в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що дані судового провадження не підтверджують пред’явленого підсудному обвинувачення. Якщо зміни формулювання та юридичної кваліфікації обвинувачення з особи не знімають, то зміна фактичних підстав і правової сутності істотно впливає на позицію прокурора. Даючи їм об’єктивну оцінку, прокурор доходить висновку про необхідність заявити про відмову від підтримання обвинувачення. Підставою відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення є його переконання, що пред'явлене особі обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, не підтверджується. У такому випадку відмова від підтримання державного обвинувачення є не правом, а обов'язком прокурора. До переконання про неможливість подальшого підтримання державного обвинувачення прокурор може дійти, як правило в завершальній стадії з'ясування обставин провадження та перевірки їх доказами. збавлений можливості змінювати обвинувачення під час судового розгляду криміналь- ного провадження, так само, як і висувати додаткове обвинувачення. Відмова прокурора від обвинувачення. — процесуальне рішення, яке прокурор зобов'язаний прийняти щодо конкр. крим. справи, коли він упевнюється у відсутності підтвердження пред'явленого підсудному обвинувачення та необхідності ухвалення судом виправдувального вироку. Приймається таке рішення під час суд. розгляду крим. справи після всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів і їх оцінки. Оголошується прокурором у суд. промові про відмову від обвинувачення під час судових дебатів. Відмова потерпілого (його законного представника) від обвинувачення не тотожна відмові прокурора від обвинувачення. Прокурор повинен відмовитися від обвинувачення, коли в результаті судового розгляду він прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення. При цьому в своїй постанові він має викласти мотиви такої відмови (ч. 3 ст. 264 КПК України). Думаю, що потерпілий вправі відмовитися від підтримання обвинувачення в силу різних причин, однак така відмова повинна бути добровільною. Суд зазначив, що якщо під час досудового розслідування у кримінальному провадженні у формі державного обвинувачення виникли підстави для складання повідомлення про підозру або про зміну раніше повідомленої підозри з перекваліфікацією діяння підозрюваного на злочин, за яким кримінальне провадження згідно зі ст. 477 КПК України може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, то прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. ВС зауважив, що з урахуванням відсутності заяви потерпілої щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, що у цьому конкретному випадку уподібнюється відмові потерпілої від обвинувачення у При зміні обвинувачення прокурор вручає копії з викладеним новим обвинуваченням та мотивами зміни учасникам процесу, в тому числі потерпілому і його представнику (при відмові від обвинувачення цього взагалі не передбачено). Вважаємо, що потрібно піти далі і у випадку відсутності в судовому засідання потерпілого і його представника передбачити надсилання постанов і відкладення судового засідання для з’ясування позицій цих учасників. Чи були законні підстави для відводу прокурора? Яке рішення має постановити апеляційна інстанція за скаргами обвинувачених та їх захисників? Завдання 3. 12.Відмова прокурора від обвинувачення оформляється: а) у вигляді постанови, погодженої з керівником прокуратури; б) у вигляді клопотання, погодженого з керівником прокуратури; в) у вигляді подання, погодженого з керівником прокуратури. 13.Угода про визнання винуватості може бути укладена: а) за ініціативою прокурора; б) за ініціативою потерпілого; в) за ініціативою підозрюваного. У разі не погодження керівником прокуратури зміни обвинувачення і заміни прокурора суд: а) продовжує розгляд справи; б) починає розгляд справи з початку; в) відкладає розгляд справи. Зміна обвинувачення в суді за проектом нового Кримінально-процесуального кодексу України. Висновки. Список використаної літератури. Питання пред’явлення обвинувачення, його зміни обвинувачення в суді, її процесуального порядку та основних проблем такої зміни було предметом дослідження таких науковців як: П.М. Давидов, М.І. Бажанов,.І. Басков, П.Д. Біленчук, Т.В. Варфоломеєва, І.В. Вернидубов,.Г. Гончаренко, Ю.М. Грошевий, Л.М. Давиденко,.Я. Дубинський, П.С. Елькінд, М.В. Жогін,.С. Зеленецький Питання часткової та повної відмови прокурора від підтримання обвинувачення в 3. У разі зміни прокурором обвинувачення з будь-яких підстав; 4. Зазначене право потерпілому не роз’яснюється. Правильна відповідь № 1 – частина 3 статті 338 Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VІ. Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов’язаний роз’яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі. Пит 1. Підстави, процесуальний порядок і правові наслідки зміни обвинувачення у суді. 2. Підстави, процесуальний порядок і правові наслідки висунення додаткового обвинувачення. 3. Підстави, процесуальний порядок і правові наслідки відмови від підтримання державного обвинувачення у суді. 4. Форма та зміст процесуальних документів прокурора про зміну обвинувачення, висунення нового обвинувачення та відмову від підтримання державного обвинувачення. Питання для дискусії (теми рефератів): 1. Визначення меж судового розгляду кримінальної справи. 2. Підтримання державного обвинувачення у суді потерпілим
Коментарі
Дописати коментар