політика українізації освіта і наука в роки непу література і мистецтво церковне життя конспект уроку
Конспект на урок Історія України скачати. Мета уроку: ознайомити учнів з періодом НЕПу в Україні; розкрити умови, в яких відбувався перехід до нової економічної політики, з’ясувати причини виникнення цього процесу; довести, що прийняття НЕПу було вимушеним кроком радянського керівництва, відступом від політики «воєнного комунізму», зумовленим політичною кризою та наростанням антибільшовицького опору; розвивати уміння давати оцінку історичним подіям, знаходячи аналогічні явища в минулому й сучасному житті країни, порівнювати їх. Сформувати у старшокласників уявлення про політику більшовиків в галузі культури, що була офіційно названа культурною революцією. Розкрити значення політики коренізації (для України – “українізації”) для зміцнення новоутвореної державної структури – Радянського Союзу, тим самим хоч на певний період компенсувати втрату політичного суверенітету України. П.Тичина І. План уроку. Політика більшовиків у царині культури в 20-30 роки. Здійснення політики коренізації (для України – “українізації”). У практичному здійсненні політики коренізації в Україні виокремлюють два аспекти: українізацію і створення необхідних політичних та економічних умов для розвитку національних меншин. Освіта і наука в роки непу. Згадай: 1. У якому стані перебувала освіта в Україні в 1917-1920 рр.? 2. Які зміни в науковому житті України відбулися в 1917-1920 рр.? Політика українізації сприяла впровадженню української мови в навчальний процес вищої школи. В 1923 р. Раднарком УСРР прийняв декрет, згідно з яким поступово, відповідно до наявності викладачів, що володіють українською мовою, необхідно було перевести вузи на українську мову викладання. 6. Охарактеризуй особливості релігійного життя в роки непу. 7. Яке місце в релігійному житті України відігравала УАПЦ?
ДОКУМЕНТ 1. З праці М. Хвильового «Думки проти течи» На яку із світових літератур повинна українська література взяти курс?
Розкрити значення політики коренізації (для України – “українізації”) для зміцнення новоутвореної державної структури – Радянського Союзу, тим самим хоч на певний період компенсувати втрату політичного суверенітету України. Автор: Савченко Ольга Євгеніївна,посада вчитель історії,Немішаївська ЗОШ №2 І-ІІІ ступенів. kultura_i_duhovne_zhyttya.doc - 95.5 KB. Предмети: Історія України. 20-ті роки. НЕП (з його відносною свободою економіки) і політика керівництва України (Скрипника, Раковського та ін.), спрямована на розвиток української мови й літератури, культури і т. п. Розвиток освіти. Особливості розвитку літератури і мистецтва. Творчі організації. Самостійне виникнення й розпад багатьох літературних організацій («Плуг», «Гарт»); з 1920 р. створення вільної академії пролетарського мистецтва (ідейний керівник М. Хвильовий, перший президент -. Яловий), що намагалася відгородити літературу від адміністративного втручання. Літературні напряки. Було досягнуто важливих результатів у багатьох сферах освіти, науки, мистецтва і літератури. Метою нової системи освіти було охоплення всього населення. Тому найпершою проблемою у керованому партією культурному будівництві (або в культурній революції - цьому терміну надавалася перевага) була ліквідація неписьменності. Загальноосвітня школа в роки непу ще не змогла охопити всіх дітей. У 1925/26 навчальному році близько 40 % дітей шкільного віку залишалося поза школою, у 1928/29 р. - близько 30 %. З 1924 р. уряд розпочав підготовку до запровадження загальної початкової освіти дітей від 8 до 10 років. Вища школа була підпорядкована випуску спеціалістів із досить вузьким кругозором. Мета: визначити особливості розвитку української освіти, науки, літератури та культури в 1960—1980-х рр.; розвивати в учнів навички роботи з текстовими джерелами, уміння аналізувати їх, робити висновки, узагальнювати, аргументувати і толерантно відстоювати власну точку зору; виховувати в учнів естетичні смаки та уміння визначати власну позицію щодо питання про системну кризу радянського суспільства, зв’язки між цими процесами та особливостями політичного. життя й суперечливими явищами у розвитку культури та духовного життя в Україні. Хід уроку. І. Організаційний момент уроку. ІІ. Перевірка до · Які основні риси розвитку культури в роки непу. · Суть політики «українізації». · Наслідки «українізації». Основними рисами розвитку української культури в роки непу були ідеологізація всіх сторін культурного життя, створення нової пролетарської інтелігенції, розширення сфери вживання української мови, посилення боротьби з неписьменністю, активізація антирелігійної кампанії. У 1923 р. на ХІІ з’їзді РКП(б) більшовицьке керівництво проголосило політику коренізаціі, яка в Україні дістала назву «українізація». Вона передбачала збільшення представництва українців в органах влади, державних, освіт Особливо плідними у справі розвитку української освіти, науки та культури були 20-ті роки. Національно – культурне піднесення першого пореволюційного десятиріччя деякі автори називають Українським ренесансом (відродженням). Уже до кінця 20-х років політика українізації принесла свої результати. Зокрема, до 1927 року 78% шкіл, 40% технікумів, 33% вузів працювали з українською мовою викладання; тираж українських газет підвищився у 5 разів і за кількістю назв склав на початку 30-х років 89% від загальної кількості газет.Одним з центрів українізації став Народний комісаріат освіти, який очолювали Григорій Гринько, Олександр Шумський, Микола Скрипник. Із бібліотек було вилучено видатні твори української науки і літератури. Культурне та духовне життя в роки непу. Мета. Проаналізувати політику більшовиків у галузі культури в роки непу; розглянути складові частини політики коренізації, визначити роль ідеології в культурних процесах; пояснити зміст основних термінів і понять; формувати в учнів логічне та історичне мислення; виховувати їх на кращих зразках національної культури. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «УСРР у період непу», атлас, репродукції картин, ілюстративний матеріал, портрети діячів науки та культури. Основні терміни та поняття: коренізація, українізація, ідеол Завдяки українізації вперше українська культура отримала державну підтримку. В Україні було відкрито доступ до освіти дітям усіх станів, школа звільнялася від церковного впливу, освіта здобувалася рідною мовою. Після 1917 р. створюється загальноосвітня школа на засадах безплатної обов'язкової загальної й політехнічної освіти для всіх дітей обох статей віком до 17 років з рідною мовою викладання. З 1924 р. в Україні початкова освіта стала обов'язковою. Для забезпечення шкіл учителями було збільшено мережу педінститутів і технікумів. Розвивалася професійно-технічна середня спеціальна та вища школа. Було досягнуто важливих результатів у багатьох сферах освіти, науки, мистецтва і літератури. Метою нової системи освіти було охоплення всього населення. Тому найпершою проблемою у керованому партією культурному будівництві (або в культурній революції - цьому терміну надавалася перевага) була ліквідація неписьменності. Загальноосвітня школа в роки непу ще не змогла охопити всіх дітей. У 1925/26 навчальному році близько 40 % дітей шкільного віку залишалося поза школою, у 1928/29 р. - близько 30 %. З 1924 р. уряд розпочав підготовку до запровадження загальної початкової освіти дітей від 8 до 10 років. Вища школа була підпорядкована випуску спеціалістів із досить вузьким кругозором. Визвольна боротьба українського народу рр. відкрила нову сторінку в історії культури. Крах Російської імперії з її багатовіковою централізаторською і русифікаторською політикою, боротьба за утворення суверенної української держави, глибокі соціально-економічні зрушення і пов'язана з цим хвиля сподівань та надій викликали духовне піднесення в суспільстві, яке проявилося у галузі культурного життя. політика українізації та її наслідки У 20-ті рр. ХХ ст. складовою частиною національно-культурних процесів в Україні була політика українізації, що проводилася в роки НЕПу. «Українізація» - політика, спрямована на підготовку партійно-державних кадрів української національності; облік національних факторів у формуванні партійного й державного апарату; організація та відкриття українських дитячих садків, шкіл, технікумів, закладів культури; випуск українських газет, журналів, книг і підручників; глибоке вивчення української мови, літератури, історії, географії, права; відродження й розвиток наці Завдання уроку. Проаналізувати політику більшовиків у галузі культури в роки непу; розглянути складові частини політики коренізації; визначити роль ідеології в культурних процесах; пояснити зміст основних термінів і понять; формувати в учнів логічне та історичне мислення; виховувати їх на кращих зразках національної культури. Культура України в роки НЕПу. У період непу партія продовжувала політику культурної революції. Українізація - політика більшовицького керівництва, прийнята на ХІІ з’їзді РКП(б) у 1923 р., спрямована на збільшення представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширення сфери застосування української мови в суспільстві. Конспекти уроків історії України 8 клас Усі уроки історії. Тема: Культурне життя: освіта, наука, література, музика (8 клас. Історія України). Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 31.03.2014. 2 020. 8 клас».С. Власов, 2008 рік, видавництво «Генеза»; ілюстрації до теми (додаток); атлас «Історія України. 8 клас». Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь. Основні терміни та поняття: «культура», «Києво-Могилянська академія», «шкільний театр», «мандрівний театр», «козацькі літописи» Основні дати: 1701р. – указ Петра І про надання Києво Могилянському колегіуму статусу академії; 1721р. – установлення контролю Синоду над українськими друкарнями. Заборона друкувати книжки українською мовою. Політика українізації та її наслідки. Освіта і наука. Література і мистецтво. Церковне життя. 4. Опорні поняття і дати. • Опорні поняття: • Коренізація; • Українізація; • Опорні дати: • Квітень 1923р. – ХІІ з»їзд РКП(б) – запровадження політики коренізації. 5. Проблемне завдання. • Чи можна політику «українізації» віднести до одного з напрямків непу?
6. Актуалізація опорних знань. • Яким було ставлення більшовиків до української мови та культури у 1917 – 1920роках?
Конспекти уроків історії України 8 клас Усі уроки історії. Тема: Культурне життя: освіта, наука, література, музика (8 клас. Історія України). Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 31.03.2014. 2 020. 8 клас».С. Власов, 2008 рік, видавництво «Генеза»; ілюстрації до теми (додаток); атлас «Історія України. 8 клас». Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь. Основні терміни та поняття: «культура», «Києво-Могилянська академія», «шкільний театр», «мандрівний театр», «козацькі літописи» Основні дати: 1701р. – указ Петра І про надання Києво Могилянському колегіуму статусу академії; 1721р. – установлення контролю Синоду над українськими друкарнями. Заборона друкувати книжки українською мовою. Проаналізувати політику більшовиків у галузі культури в роки непу; розглянути складові частини політики коренізації, визначити роль ідеології в культурних процесах; пояснити зміст основних термінів і понять; формувати в учнів логічне та історичне мислення; виховувати їх на кращих зразках національної культури. Тип уроку: комбінований. Культурне та духовне життя в роки непу. Мета. Українізація (складова частина коренізації) - політика більшовицького керівництва в 1920-х рр., спрямована на збільшення представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширення сфери застосування української мови в суспільстві; пробудження інтересу до національної української культури. В останні роки непу утверджувалися погляди на культуру як на один із напрямків соціалістичного будівництва — поряд з індустріалізацією й колективізацією сільського господарства. У сфері культури не вистачало інтелігенції, радянське керівництво залежало від так званих «буржуазних спеціалістів». Українізація (складова коренізації) — політика більшовицького керівництва в 1920-х рр., спрямована на збільшення представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширення сфери застосування української мови в суспільстві; пробудження інтересу до національної української культури. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дніпропетровський Політика українізації сприяла впровадженню української мови в навчальний процес вищої школи. В 1923 р. Раднарком УСРР прийняв декрет, згідно з яким поступово, відповідно до наявності викладачів, що володіють українською мовою, необхідно було перевести вузи на українську мову викладання. 6. Охарактеризуй особливості релігійного життя в роки непу. 7. Яке місце в релігійному житті України відігравала УАПЦ? ДОКУМЕНТ Повторювально-узагальнюючий урок. Неп — вимушений відхід від «воєнного комунізму». Роки нової економічної політики були особливим періодом у новітній історії України. Конспект заняття та презентація з наочними матеріалами допоможе зробити урок цікавим та пізнавальним. Конспект уроку. Вікно перегляду документа. Вікно перегляду презентації. ПІБ : Ковальова Марія Володимирівна. Посада : викладач соціально-економічних дисциплін. Конспект уроку є методично наповнений інтерактивною тадослідницькою методикою, внаслідок якого у повному обсязі висвітлено мету та завдання уроку.Вмотивовано роботу з термінологією, джерельною та мультимедійною базою. Розробка та презентація підготовлена високому методичному рівні вчителя. Відповіcти. Перемога радянської влади в Україні призвела до того, що всі досягнення в галузі українізації були визнані контрреволюційними, націоналістичними та ворожими народу. В 1919 та на початку 1920 р. бували випадки, коли вживання української мови та вишиваної сорочки могли стати вагомими аргументами для звинувачення в петлюрівщині, і людину могли просто розстріляти. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Донбаська державна машинобудівна академія (ДДМА). Конспект лекцій з курсу «Історія української культури». для студентів всіх спеціальностей і форм навчання. Краматорськ ДДМА 2012. Конспект лекцій з курсу «Історія української культури» для студентів всіх спеціальностей і форм навчання уклад. : О Булдакова. – Краматорськ : ДДМА, 2012. – 190. Цьому також сприяє політика українізації (коренизації). Виникають художні музеї, архі-ви, бібліотеки, засновуються і діють на нових мистецьких засадах спеціалі-зовані навчальні заклади, посилюються зв’язки із закордонними художні-ми центрами. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Донбаська державна машинобудівна академія (ДДМА). Конспект лекцій з курсу «Історія української культури». для студентів всіх спеціальностей і форм навчання. Краматорськ ДДМА 2012. Конспект лекцій з курсу «Історія української культури» для студентів всіх спеціальностей і форм навчання уклад. : О Булдакова. – Краматорськ : ДДМА, 2012. – 190. Цьому також сприяє політика українізації (коренизації). Виникають художні музеї, архі-ви, бібліотеки, засновуються і діють на нових мистецьких засадах спеціалі-зовані навчальні заклади, посилюються зв’язки із закордонними художні-ми центрами. Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами. Політичний устрій. Підсумки непу. Політика влади у царині культури. “Українiзація” (коренізація). Ставлення влади та населення до “українізації”. Освіта. Кампанія з ліквідації неписьменності дорослих. Досягнення науки та гальмівні чинники в її розвитку. Література і мистецтво. “Розстріляне відродження”. Політика держави щодо церкви та її наслідки. Освіта, наука, преса в роки війни. Евакуація вузів і наукових установ та їх діяльність у радянському тилу. Література і мистецтво. Внесок діячів науки та культури у перемогу над Німеччиною та її союзниками. 23. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1945 – ПОЧАТОК 50-х рр.) - Освіта, Наука, Мистецтво - А ось ті красиві споруди із золотими куполами є Храми. У них люди моляться Богу. Це є Релігія - Релігія, Освіта, Наука, Мистецтво Церква переконувала людей, що земне життя є лише підготовкою до переходу у кращий (позаземний) світ. Щоб потрапити туди, треба відмовитися від земних бажань. Релігія впливала на розвиток архітектури, живопису, літератури. Головними фігурами у творах мистецтва та літератури були біблійні святі, ченці, праведники. Тема Мистецтво макіяжу.Мета уроку: ознайомлення учнів з історією виникнення косметики; з видами косметики; з професіями: візажист, косметолог; формування здоров’язбережувальних компетентностей підлі Мне нравится. Поделиться Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Тип уроку: урок сприйняття і засвоєння навчального матеріалу. Безсмертя ж бо не розстріляти!. Сосюра. Перебіг уроку. І. Організаційний момент. Іі. Мотивація навчальної діяльності. Проте завдяки політиці українізації вони активно включились у процеси розбудови української літератури, культури, науки, що відбувались в УСРР, дехто з них задля цього повернулися з еміграції, як Микола Вороний, або спеціально переїхав з українських країв під владою Польщі, як Антін Крушельницький з родиною. Характерними рисами культури і духовного життя 20-х років стали, з одного боку, новаторство і творчі пошуки, ламання стереотипів, залучення широких народних мас до надбань і розвитку культури, а з другого — форсоване наростання уніфікації, централізації, тотальної ідеологізації, загального зниження рівня культури, формування моделі нової людини — людина-гвинтика. На лекції ми розглянемо особливості політики більшовиків у галузі культури в роки НЕПу Вона використовувалась в державному апараті, у галузі освіти, художній і науково-технічній літературі, періодиці, театральному мистецтві, тощо. Поряд з українською розвивались також мови національних меншин. Для практичного втілення в життя українізації місцевих органів влади, державного і господарського апарату, розвитку національної преси та мистецтва в республіці було створено спеціальну комісію на чолі з секретарем ЦК(б)У.Затонським. Дискусії тривали, а все йшло своїм шляхом. Початок їй поклала стаття Г.Яковенка «Про критику і критиків в літературі» і темпераментна відповідь на неї з боку М.Хвильового «Про «сатану в бочці», або про графоманів, спекулянтів та інших просвітян». Хвильовий різко критикував «червоне просвітянство», твердив, що неприпустимо ототожнювати сількора з письменником. Українізація як офіційна політика багато в чому створила сприятливі умови для більш-менш вільного розвитку цих явищ. Проведення політики українізації враховувало два аспекти: · 1) українізація як така Футуристи войовничо нападали на прихильників традиційних форм в літературі і мистецтві, пропагували урбанізацію культури й експериментаторство, європеїзацію та модернізацію змісту і форми українського мистецтва. У рядах футуристів було відносно багато колишніх символістів (О. Слісаренко,. Ярошенко, М. Терещенко). Ще в роки революції на чолі з М. Зеровим виникла група поетів і літературознавців, які орієнтувалися на створення високого гармонійного мистецтва на основі освоєння класичних зразків світової літератури (М. Рильський, П. Филипович, М. Драй-Хмара). Пізніше опоненти цієї групи назвали Культурне і духовне життя в роки НЕПТимчасовий поворот до нових принципів керування життям країни на засадах НЕП почав приносити переконливі результати не лише в галузі господарювання, а й у. Український різновид цієї політики дістав назву українізації. Здійснення цього курсу в національних республіках, у тому числі в Україні, відповідало насамперед стратегічним інтересам центральної влади, яка прагнула зміцнити свої позиції в національних республіках. До того ж уся світова громадськість мала зрозуміти, що саме більшовицька, а не якась інша влада, виявляє турботу про розквіт національних республік.
Коментарі
Дописати коментар